Распространение
Albania (introduced), Algeria (introduced), Argentina (introduced), Australia (introduced), Austria (introduced), Azerbaijan (introduced), Bahamas (introduced), Belarus (introduced), Belgium (introduced), Bolivia (introduced), Bosnia and Herzegovina (introduced), Brazil (introduced), Bulgaria (introduced), Burundi (introduced), Canada, Chile (introduced), China (introduced), Colombia (introduced), Croatia (introduced), Cuba (introduced), Czech Republic (introduced), Denmark (introduced), Dominican Republic (introduced), Egypt (introduced), Estonia (introduced), Finland (introduced), France (introduced), Georgia (introduced), Germany (introduced), Greece (introduced), Guadeloupe (introduced), Guatemala (introduced), Hungary (introduced), Iceland (introduced), India (introduced), Ireland (introduced), Italy (introduced), Jamaica (introduced), Japan (introduced), Kazakhstan (introduced), Latvia (introduced), Libya (introduced), Liechtenstein (introduced), Lithuania (introduced), Luxembourg (introduced), Martinique (introduced), Mauritius (introduced), Mexico (introduced), Moldova (introduced), Netherlands (introduced), New Zealand (introduced), North Macedonia (introduced), Norway (introduced), Paraguay (introduced), Peru (introduced), Poland (introduced), Portugal (introduced), Romania (introduced), Russian Federation (introduced), Serbia (introduced), Slovakia (introduced), Slovenia (introduced), South Africa (introduced), Spain (introduced), Sweden (introduced), Switzerland (introduced), Taiwan (introduced), Turkey (introduced), Ukraine (introduced), United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (introduced), United States of America, Uruguay (introduced)

Ambrosia artemisiifolia is native to North and Central America (Lorenzi and Jeffery, 1987; Kovalev, 1989). It is now widely distributed across the world; Africa (CJB, 2016), Asia (Flora of China Editorial Committee, 2011), Australia (Council of Heads of Australasian Herbaria, 2016) and Europe (Euro+Med, 2016).

Ambrosia artemisiifolia has become a dominant alien plant in countries such as Italy (Siniscalo and Barni, 1994), Lithuania (Gudzinskas, 1993) and Hungary. A. artemisiifolia is not as prominent in subtropical and tropical regions (Allard, 1943; King, 1966). The hot, dry summers in southern Europe and Mediterranean areas are not favourable for its growth (Allard, 1943; King, 1966). In addition to this A. artemisiifolia is relatively rare in northern Europe (Norway, Sweden, Scotland and Ireland) (Gerber et al., 2011).

Annuals, 10-60(-150+) cm. Stems erect. Leaves opposite (proximal) and alternate; petioles 25-35(-60+) mm; blades deltate to lanceolate or elliptic, 25-55(-90+) × 20-30(-50+) mm, 1-2-pinnately lobed, bases cuneate, ultimate margins entire or toothed, abaxial faces sparsely pilosulous to strigillose, adaxial faces strigillose, both gland-dotted. Pistillate heads clustered, proximal to staminates; florets 1. Staminate heads: peduncles 0.5-1.5 mm; involucres shallowly cup-shaped (usually without black nerves), 2-3+ mm diam., glabrous or hispid to pilosulous; florets 12-20+. Burs: bodies ± globose to pyriform, 2-3 mm, ± pilosulous, spines or tubercles 3-5+, near middles or distal, ± conic to acerose, 0.1-0.5+ mm, tips straight. 2n = 34, 36.
Flowering Jul-Oct. Wet to dry soils, disturbed sites; 0-1000+ m. (Flora of North America. Vol. 21. Page 11, 15, 16, 18).

Стебло прямостояче 50-180 см завв., розгалужене, щетинисто-сірувато-опушене. Листки багаточисленні, прилегло-сірувато-волосисті, 4-15 см завд., черешкові; верхні – темно-зелені, перистороздільні, нижні – світло-зелені, двоперистороздільні з лінійно-ланцетними або ланцетними, на верхівці загостреними або гострими, по краю зубчастими частинками. Кошики з тичинковими квітками напівкулясті або яйцевидні, 4-5 мм у діаметрі, з голими пониклими квітконіжками, 2-3 мм завд. Обгортка кошиків зрослолиста, суцільна, по краю ледве зубчаста, з рідким дрібним щетинистим опушенням. Спільне квітколоже щетинисто-плівчасте. Тичинкові квітки в кількості 10-15 у кошику, голі, світло-жовті, 2 мм завд., і 2-2,5 мм завш. Обгортка сім’янки 4-5 мм завд. і 2-2,5 мм завш., оберненояйцевидна або яйцевидно-довгаста, на поверхні виразно сітчаста, чорна або коричнева, з 4-6 короткими, гострими, шиповидними виростами. На верхівці з коротким конусовидним вістрям, гола або в нижній частині з рідким щетинистим опушенням. Однорічник. Цвіте серпень-жовтень.
Заносний бур’ян. – При дорогах, по рівчаках, може заходити в посіви. (Флора України, 1963, Т. 11, С. 151).