Відсьогодні Otiorhynchus armadillo - новий чужорідний вид в Україні. Щось дивне відбувається в Дніпрі. За сезон трапилися два нових види скосарів в регіоні.

Головний природний ареал виду пролягає в Альпах та їхніх передгір'ях. Вид також ізольовано зустрічається у Вогезах, низьких гірських масивах західної та центральної Європи, південному Рейнланді та північних Балканах. За останні 20 років штучно поширився за межи природного ареалу, де він став звичайним мешканцем міських парків та приватних садів. O. armadillo є широким поліфагом. Живлення імаго зареєстроване щонайменш як на 23 видах покритонасінних рослин (Barclay 2003, Heijerman & Hellingman 2008). Звичайними кормовими рослинами є види Ligustrum, Viburnum, Sorbus.

Потрапляння виду в Україну було лише питанням часу. Але це не має жодного стосунку до змін клімату, як часто намагаються пояснити. Історія цілком рукотворна. Люди почали без адекватного контролю перевозити на великі відстані розсаду чагарників у контейнерах та тримати цілі школи розсади.
Головні джерела перенесення — 1) гіпермаркети які масово торгують розсадою відкритого ґрунту, 2) ландшафтні компанії, які утримують власні великі площі з розсадою та забезпечують інтенсивний трафік дерев та кущів з закордону. Оскільки вид поліфаг та має доволі широкі екологічні преференції, він легко закріплюється на нових територіях.


Історія штучного поширення виду в деяких країнах Європи

Швеція (окремі перехоплення — з 1995 (Borisch 1997); стала популяція — з 2000)
Сполучене Королівство (окремі перехоплення — з 1998-2000 (Barclay 2003); стала популяція — з 2002)
Греція (окреме перехоплення у 2000) (Mpamnaras & Eliopoulos 2018)
Нідерланди 2005 (Heijerman & Hellingman 2008)
Польща (перехоплення у 2005) (Mazur & Mokrzycki 2011)
Норвегія 2010 (Staverløkk 2010)
Туреччина 2015 (Çerçi 2016)
Литва 2020 (GBIF.org)


Природне поширення та зареєстровані інвазії Otiorhynchus armadillo у період 1995-2020.



Спостереження © Vika Roi. 20.08.2020, околиці міста Дніпро

Матеріал

Джерела

Barclay M. 2003. Otiorhynchus (s. str.) armadillo (Rossi, 1792) and Otiorhynchus (s. str.) salicicola Heyden, 1908 (Curculionidae: Entiminae:
Otiorhynchini) – two European vine weevils established in Britain. The Coleopterist 12, 41–56.
Borisch, D. 1997. Det Edvard Andersonska Medelhavsväxthuset i Stockholm: en inkörsport for vivlar från södra Europa. Entomologisk tidskrift 118, 2–3.
Çerçi B. 2016. First records of Pachyrhinus lethierryi lethierryi (Desbrochers, 1875) and Otiorhynchus armadillo (Rossi, 1792) (Coleoptera: Curculionidae: Entiminae) from Turkey. Biharean biologist, 10(2): 141-143.
GBIF.org (21 August 2020) GBIF Occurrence Download https://doi.org/10.15468/dl.zkypez
Heijerman T., Hellingman S. 2008. Otiorhynchus armadillo, an invasive weevil, established in the Netherlands (Coleoptera: Curculionidae).
Nederlandse Faunistische Mededelingen, 29: 37-48.
Mazur M.A., Mokrzycki T. 2011. Confirmation of the presence of Otiorhynchus armadillo (Rossi, 1792)(Coleoptera: Curculionidae: Entiminae) in Poland.
Nature journal 44: 132–134.
Mpamnaras A.G., Eliopoulos P.A. 2018. First record of the weevil Otiorhynchus armadillo (Coleoptera: Curculionidae) in Greece. Entomologia Hellenica, 27: 12-15.
Staverløkk A. 2010.Otiorhynchus armadillo (Rossi, 1792 (Coleoptera, Curculionidae), a weevil new to Norway. Norwegian Journal of Entomology, 57: 9–11.

© Nikolai Yunakov$ (Nikolai Yunakov)